Леонардо да Вінчі. Таємний код генія
Що з’явилося на самому початку: курка чи яйце? Хто
був спершу: Леонардо-художник чи Леонардо-інженер? Він так пристрасно
захоплювався своїми кресленнями, винаходячи нове століття, що подовгу
закривався в своїй майстерні і поринав у себе. Те ж саме можна сказати і про
його здатність до малюнку.
Пророцтва мудреця
Леонардо був шульгою і писав справа наліво, причому
дуже незграбно. Дослідники довгий час не могли розібрати його почерк. Хто знає,
що було в голові генія насправді?.. Часом, примітки до креслень і майбутніх
винаходів, а іноді – передбачення. Ой, як цікаво читати зараз про пророцтва,
датовані 1472 роком, коли його професійна діяльність набирала обертів.
«Багатьох можна буде бачити швидко прямуючими на великих тваринах в швидкому
бігу на смерть власного життя і на якнайшвидшу смерть. По землі будуть видні тварини
різного кольору, що несуть людей до знищення їхнього життя».
Принцип розсіювання
Художником був винайдений фізичний принцип
розсіювання – предмети на його полотнах ніколи не мали чітких меж. Знаменита
Джоконда була створена за принципом розсіювання. Насправді все залежить від
фокусування вашого погляду. Під одним кутом вона буде вам посміхатися, під
іншим – дивитися загадково і таємниче. Гра світла і тіні да Вінчі робить Мону
Лізу “живою”. Ось так дивишся на неї і думаєш, що розгадав таємницю її посмішки.
«Закінчити – означає вбити»
Знатна неквапливість да Вінчі, стала притчею. Він не
любив закінчувати свої твори. Його шедеври могли «дозрівати» тижнями. Муза
творчого натхнення відвідувала художника раптово, так само, як і покидала. У
такі моменти Леонардо ставав інженером: створював водонепроникні черевики,
наприклад.
“Люди будуть ходити, і не будуть рухатися; говорити
з тим, кого немає, чути того, хто не говорить.”
Створюючи фреску «Таємна Вечеря» Леонардо да Вінчі
провів не одну безсонну ніч.
У натурщики на роль Христа він вибрав юнака з
церковного хору. Світлий образ знайти не так важко, як зловісний. Тим більше
коли він не просто зловісний, а втілення самого брудного і падкого гріха.
Терміни підганяли аж раптом в один прекрасний день в стічній канаві він бачить
обідранця. У його рисах обличчя да Вінчі побачив необхідний образ. Родзинка
цієї історії в тому, що коли з хлопця був змальований образ Іуди, той побачивши
картину сказав мудрецю, що раніше бачив цю картину. Да Вінчі був шокований і на
питання де ви могли її бачити, той відповів: «Три роки тому, ще до того, як я
все втратив. Тоді я співав у хорі, і життя моє було сповнене світла, якийсь
художник написав з мене Христа.»
Неймовірно…
Виходить в кожній людині, криється добро і зло.
Зовнішність не завжди буде такою прекрасною, а душа, можливо і не була загрузла
в гріхах. Ключик до таємного коду генія, шукають досі. Людина яка подарувала
людству крила, яка винайшла вертоліт, велосипед, танк та інші відомі всьому
світу пристосування, не могла не залишити на останок про себе ще ребус. Він
чекав, поки до його ідей «дозріє» людство. І коли вони вступили в дію, загадкою
залишалося їх поява на світ. І знаєте, може нехай якісь головоломки залишаються
не вирішеними. Може це і було їх пряме призначення. Нехай посмішка Джоконди
продовжує приховувати таємницю, а чудеса від Леонардо да Вінчі, будуть
продовжувати вражати сучасників.
Дискусії та коментарі