Освіта гетьманів:навчання і таланти

Багато українських гетьманів походили зі знатних родин і отримали хорошу освіту. Хоча серед козаків вони часто поводили себе як рівні, їх рівень освіти, таланти і знання дипломатії дозволяли їм вибудовувати відносини з іншими державами. Обеліск дізнавався, де навчалися українські лідери минулого, якими мовами і навичками вони володіли і які мали таланти.

Петро САГАЙДАЧНИЙ навчався в Острозькій школі, яка вважається першим університетом у Східній Європі. Навчальний процес тут був організований за західноєвропейським зразком.

На «молодшому факультеті» студенти вивчали «сім вільних наук»: граматику, діалектику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію і музику. Потім учень міг вступити на один зі «старших факультетів» – філософський, богословський або медичний.

У програмі також були п’ять мов: церковнослов’янська, польська, грецька, давньоєврейська і латинь.

Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ здобув освіту в Києво-братській школі. Потім він навчався в Єзуїтському колегіумі в Ярославі – католицькій школі, в якій давали знання з точних, природничих та гуманітарних наук. Гетьман знав польську, французьку, турецьку мови та латинь.

Історик Георгій Вернадський описує Хмельницького як людину, яка легко знаходила спільну мову зі співрозмовником і любила спілкуватися з освіченими людьми. Читав гетьман мало, проте любив фольклор. Тому в його мові часто зустрічалися приказки та яскраві приклади з життя. Мовне чуття Хмельницького проявлялося і в його листах – їх він диктував особисто. Гетьман був знавцем коней і зброї, а також умів грати на бандурі.

Іван МАЗЕПА, за свідченням істориків і сучасників, був одним з найосвіченіших і обдарованих українських гетьманів. Він навчався в Києво-Могилянському колегіумі (пізніше заклад став академією), в програмі якого були слов’янська, грецька та латинська мови, спів і елементарна теорія музики, катехізис, арифметика, поезія, риторика, філософія і богослов’я. Щосуботи студенти тренувалися у веденні диспутів. Пізніше Іван Мазепа вчився також у Варшавському єзуїтському колегіумі.

Завдяки впливу батька майбутнього українського гетьмана прийняли при дворі польського короля Яна Казимира. Положення дворянина дало йому можливість подорожувати Європою, вивчати нові мови і вникати в нюанси великої політики.

Відомо, що Мазепа вільно володів російською, польською, татарською мовами та латиною, а також міг говорити на італійській, німецькій та французькій. Гетьман був талановитим дипломатом, тримав особисту бібліотеку і колекцію творів європейських художників, а у вільний час грав на бандурі.

Крім того, Мазепа сам писав вірші. Ось початок його «Думи»:

Всі покою щиро прагнуть,

А не в оден гуж всі тягтуть,

Той направо, той наліво.

А все браття: то-то диво!

Мазепі приписують також  інші твори, наприклад, вірш «Ой поповичу-гетьмане» і «Пісню про чайку».

Павло СКОРОПАДСЬКИЙ, останній український гетьман, отримав освіту в Пажеському корпусі. У цьому навчальному закладі молоді люди вивчали історію, географію, геометрію, російську граматику і словесність, німецьку та французьку мови. Щоб у подальшому юнаки відчували себе комфортно у вищому суспільстві, їх навчали фехтування, танців і малювання. Після закінчення Пажеського корпусу Скоропадський отримав чин корнета.