Таємниця загибелі Мерилін Монро

5 серпня 1962 року 36-літня американська кіноактриса Мерилін Монро знайдена мертвою у своєму домі в Лос-Анжелесі. Її виявили голою на ліжку, лежачою обличчям вниз з телефоном у руці, а по кімнаті були розкидані пляшечки від ліків, котрими в останній час актриса намагалася пригасити депресію. Після нетривалого розслідування поліція прийшла до висновку, що «смерть настала від передозування ліків, а мотивом смерті могло бути самогубство».

Слава до 26-літньої Мерилін Монро прийшла в 1952 році - завдяки участі колишньої укладниці парашутів і посередньої моделі в оскароносному фільмі «Все про Єву» і зйомках оголонею для календаря ведучі американські журнали її фото помістили на обкладинку. У наступні роки студія «20th Century Fox» зняла з десяток, ескплуатуючи природню фотогенічність Монро - хрипкий голос та витончена фігура затьмарили її акторську невпевненість і принесли міжнародну славу, премію «Золотий глобус» і зірку на Алеї слави в Голлівуді.
Останньою роботою Монро, що вийшла на екрани, став фільм «Неприкаяні», знятий в 1961 році за сценарієм її третього чоловіка письменника Артура Міллера, з яким вона розлучилась незадовго до прем'єри. Як і попередній «Займемося коханням» він виявився невдалим, а контракт на зйомки наступного, «Дещо повинно трапитися», був з Мерилін Монро достроково розірваний студією у 1962 році через безпричинні пропуски зйомок - переймаючись невлаштованістю особистого життя, Монро страждала від частих змін настрою, впадала в депресію, пристрастилась до седативних препаратів і кілька разів стаціонарно лікувалась у психіатричних клініках.
Щоб покращити свій суспільний імідж, влітку 1962 року Мерилін Монро дала велике інтерв'ю журналу «Cosmopolitan», знялась у відвертій фотосесії для «Vogue» і розпочала переговори зі студією «Paramount Pictures» про виконання головної ролі у біографічній стрічці про секс-символ 1930-х років Джин Харлоу. О 3-й ранку 5 серпня 1962 року покоївка, яка заглянула у спальню Монро, побачивши, що в ній включене світло, виявила Монро голою на ліжку вниз обличчям і з телефоном у руці. Особистий лікар, який прибув через годину, констатував смерть і викликав поліцію.

Обкладинка альбому фото, зроблених за місяць до смерті Монро, включаючи і забраковані нею (перекреслені маркером). Видані у 1982 р.

Як показав розтин, Мерилін Монро померла між 8:30 і 10:30 годинами попереднього вечора від гострого отруєння барбітуратами, які вона зазвичай приймала як снодійне. Експерти повністю виключили випадкове передозування і кваліфікували смерть Монро як самогубство. Її похорон, організований колишнім чоловіком Джо Дімаджио, відбувся 8 серпня 1962 року на кладовищі Вествуд у Лос-Анжелесі за присутності найближчих друзів.

Несподівана смерть Монро широко обговорювалась у пресі, викликала хвилю самогубств, коли сотні американок наслідували приклад Мерилін Монро і дала привід для численних конспірологічних теорій, включаючи навмисне вбивство ФБР, ЦРУ, мафією і доведення до самогубства. У 1982 році прокуратурою Лос-Анжелеса було проведене повторне вивчення фактів смерті Монро, в ході якого не було знайдено жодних достовірних доказів, які підтвердили б теорію про навмсине вбивство Монро.
Інтерес до Мерилін Монро не вщухає і через 50 років - про неї написано сотні книг (перша - ще за життя) і дисертацій, публікуються фото, що свого часу не були оприлюднені з моральних чи етичних міркувань, витримки з щоденника і особистого листування, зірки шоу-бізнесу першої величини наслідують її стиль і образ (Мадонна, Гвен Стефані, Леді Гага), в її честь зводяться пам'ятники і знімаються байопіки. Сьогодні Мерилін Монро як і раніше вважається найпопулярнішою у світі іконою сексуальної привабливості і краси, на чиєму імені й досі заробляються гроші - в 2012 році Монро стала обличчям аромату Chanel No.5, завдяки її давньому жарту, що вона лягає спати лише в парі крапель цих духів.